Конкурс читців Шевченківської поезії «Живи, Кобзарю,

в пам’яті людській!»

Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка!

Цікаво і змістовно пройшли Шевченківські читання 10 березня в Центрі позашкільної роботи м.Краматорська, де відбувся фінал І міського конкурсу читців Шевченківської поезії «Живи, Кобзарю, в пам’яті людській» з метою популяризації творчості великого митця українського слова – Т.Г.Шевченка .

Відбірковий етап проходив по освітніх округах, починаючи з 1 березня. Програма виступу конкурсантів включалапоетичні твори чи фрагмент твору Т.Г. Шевченка, інсценізацію, театралізацію творів Кобзаря, композиції за творами великого українця та сучасних українських авторів, присвячених поетові.

Команда нашої ЗОШ№35 спочатку на освітньому окрузі представила літературно-музичну композицію уривку поеми «Катерина», де за артистизм та виразне читання посіла І місце. Потім взяла участь у міському конкурсі, де отримала ІІ місце за номінацією «Літературна композиція».

Вітаємо переможців цього конкурсу: Стаднік Єлизавету , Скок Анну, Лєвакову Вероніку , Миленка Дмитра , Зальотову Орину!

Усі учасники отримали призи від управління освіти – книги українських письменників у межах Всеукраїнського читацького проекту «Вся Україна читає дітям» і незабутні враження від цього конкурсу.

Проникливе слово Великого Кобзаря нікого не залишило байдужим, воно вражає серця і душі як вічні неповторні істини життя.

Шануймо Шевченка в сім’ї вольній новій, завжди згадуймо його , щоб він жив серед нас у пам’яті людській!!!

АВТОР МАТЕРІАЛУ ЯГОДКІНА Н.Л.

11.03.2016

День вшанування пам’яті загиблих 10.02.2015 в місті Краматорську

АВТОР МАТЕРІАЛУ ЗАВУЧ З НВР КУЛИКОВА Т.О.

Зустріч з ветеранами

12 лютого 2016 року напередодні річниц івиведення радянських військ з Афганістану учні ЗОШ № 35 зустрілися з воїнами-інтернаціоналістами.Захід підготовила педагог-організатор школи Захарцова О.Є. та учні шкільного самоврядування. Традиційна зустріч з воїнами-ветеранами пройшла у теплій, зворушливій обстановці.

АВТОР МАТЕРІАЛУ: ЗАВУЧ З НВР КУЛИКОВА Т.О.

Бій під Крутами

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ПРО БІЙ ПІД КРУТАМИ

Історія бою під Крутами у січні 1918 року та умови Брест-Литовського мирного договору.

Утворення Української Народної Республіки (ІІІ Універсал Української Центральної Ради від 20.11.1917) та проголошення її повної незалежності від Росії (ІV Універсал Центральної Ради України від 22.01.1918) стали закономірними етапами відновлення втраченої української державності. Водночас умови для розбудови Української держави були вкрай несприятливі: спричинені війною розруха та хаос, серйозні прорахунки керівництва молодої держави у сфері військового будівництва, поширення оманливих більшовицьких ідей серед значної частини населення. Але головною загрозою була політика Радянської Росії, яка не могла змиритися з існуванням самостійної України.

Бій під Крутами є епізодом радянсько-української війни, яка розпочалася внаслідок проголошення 12 грудня 1917 року у Харкові Української Радянської Республіки, яку підтримала більшовицька Росія та надала військову допомогу. Під командуванням В.Антонова-Овсієнка 30-тисячне угрупування «Радянських військ Півдня Росії» були направлені на столицю Української Народної Республіки – Київ – залізничною колією «Харків-Полтава-Київ». Водночас із північного сходу у напрямку Курськ-Бахмач-Київ наступав загін М.Муравйова.

Ситуація ускладнилася тим, що в ніч на 29 січня у Києві розпочалося спрямоване проти Української Центральної Ради повстання на заводі «Арсенал», тому збройні сили УНР були направлені на придушення антиукраїнського виступу.

Бій під залізничною станцією Крутами відбувся 29 січня 1918 року. Українські підрозділи під командуванням сотника А.Гончаренка нараховували близько 1000 осіб. До їх складу входили старшини та курсанти старших курсів 1-ої Київської військової школи ім. Б.Хмельницького, які мали бойовий досвід, набутий на фронтах Першої світової війни; 130 службовців першої сотні Студентського куреня; добровольці Вільного козацтва («Курінь смерті»). На озброєнні угрупування було 16 кулеметів та гармата, встановлена на залізничній платформі. Основну роль у бою відіграли бійці Київської військової школи ім. Б.Хмельницького – майбутні кадрові офіцери. Більшовицькі сили у районі Крут нараховували близько 6 тисяч солдатів та балтійських матросів. У бою безпосередню участь взяли до 3 тисяч осіб.

Захисники Української Народної Республіки зайняли оборону та дали гідну відсіч загарбникам, які планували без спротиву увійти до Києва. Проте внаслідок відсутності підкріплень наші військові після завершення бою організовано відступили.

Втрати українців становили до 100 загиблих (у т.ч. страчених після бою студентів), втрати більшовиків – не менше 300 вбитих. Українські військовики, відступаючи, забрали з собою тіла своїх товаришів та поранених (поховань у районі місця бою не виявлено).

У полон до більшовиків під час бою потрапили 7 поранених студентів, які були відправлені до Харкова. Ще 27 студентів під час відступу у темряві також потрапили до рук більшовиків. Розлючені великими втратами, загарбники катували і стратили хлопців. Гімназист Пипський перед розстрілом почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», інші студенти його підтримали. Тіла страчених були поховані місцевим священиком на кладовищі села Печі. Пізніше їх було з почестями перепоховано на Аскольдовій могилі у Києві.

Бій під Крутами мав важливе історичне значення, оскільки затримав більшовицькі загони і тим самим дозволив Урядові УНР вперше з часів скасування Гетьманщини у 1764 році добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.

Брест-Литовський мирний договір 9 лютого 1918 року, укладений між УНР, державами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) та Радянською Росією, став першим міжнародно-правовим актом, який визнав Україну суб’єктом міжнародного права. Договір передбачав припинення воєнних дій, визначення західних кордонів України, встановлення дипломатичних відносин, обумовлював засади торгівельних зносин, обміну військовополоненими й інтернованими. Проте головне історичне значення Брест-Литовського мирного договору полягає у тому, що Україна стала незалежною державою та суб’єктом міжнародних відносин. Радянська Росія зобов’язувалася визнати право українського народу на самовизначення, а також законність влади Центральної Ради, укладала мир та зобов’язалася негайно вивести з України свої військові формування.

МАТЕРІАЛИ НАДАНІ ЗАВУЧЕМ З НВР КУЛИКОВОЮ Т.О.

26.01.16

День Соборності України

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Соборність України – одна з важливих тем історії України. Для українського народу, віками позбавленого своєї власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами, дана проблема завжди була особливо болючою й неймовірно складною.

Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У слові «соборність» ми чуємо слово «собор». Ще великий український класик Олесь Гончар закликав: «Бережіть собори душ наших!».

Поняття «соборність» з’явилось у нашому науковому й політичному лексиконі порівняно недавно. Вона не є явищем лише суто українським. Це загальна, органічна ознака будь-якої нації – неодмінна умова її розвитку та процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету й незалежності народу, побудови процвітаючої демократичної національної держави.

Ідея соборності стала загальнонаціональною мрією, невід’ємною частиною всіх українських визвольних програм наступного періоду. Величезні жертви, віддані на вівтар волі та незалежності, навчили українських патріотів всюди, куди б не закинула їх доля, бачити в своїх мріях і боротися за єдину соборну, вільну та незалежну Україну.

У січні 1918 року була проголошена Українська народна республіка (УНР), а на територіях, які входили до складу Австроугорської Імперії, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

У грудні 1918 року лідери двох новоутворених держав у місті Фастові підписали договір про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю. Цей договір був урочисто проголошений у м. Києві на Софійській площі 22 січня 1919 року як злука УНР і ЗУНР. Той день увійшов у історію як День соборності України.

Проте втримати незалежність та єдність України за того періоду не судилось: тяжке економічне та воєнне становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Через кілька місяців після того, як було проголошено про утворення єдиної Української Народної Республіки, більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупувала Польща, а Закарпаття – Чехословаччина. Із завершенням революційних подій національно-державний процес припиняється на материковій Україні, але продовжується за кордоном, у тих державах, на території яких перебували в еміграції (екзилі) члени уряду УНР. Ідея соборності постійно жила у мріях українців. Святкуючи День Соборності 22 січня 1990 року, мільйони тоді ще радянських українців побудували «живий ланцюжок» від Києва до Львова, а кілька десятиліть потому український народ реалізував свою багатовікову мрію жити в соборній державі, проголосивши Акт незалежності України 24 серпня 1991 р.

Уряд УНР діяв в екзилі до серпня 1992 р., коли офіційна делегація Державного центру УНР на чолі з президентом УНР в екзиді М. Плав’юком прибула до столиці України м. Києва та на сесії Верховної Ради України 22 серпня урочисто склала свої повноваження перед Президентом незалежної України Л. Кравчуком. «Акт Злуки» став реальним втіленням мрії українського народу про суверенну державу. З 1999 року, у відповідності до наказу Президента України Л. Кучми від 21 січня 1999 р. № 42/99, День проголошення соборності України став державним святом незалежної України.

ЗАВАНТАЖИТИ РОЗРОБКУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ МОЖНА ЗА ПОСИЛАННЯМИ: РОЗРОБКА ТА ПРЕЗЕНТАЦІЯ.

ІНФОРМАЦІЯ НАДАНА ЗАВУЧЕМ З НВР КУЛИКОВОЮ Т.О.

До Дня Святого Миколая

Робота учнів 5-А класу для участі у фестивалі у номінації «Фольклорно-етнографічна театралізована вистава»

Керівник Караван З.В.

До тижня правознавства

МАТЕРІАЛИ НАДАНІ УЧИТЕЛЕМ ІСТОРІЇ МОРМИТКО П.Г.

09.12.15

До Міжнародного дня толерантності

Колаж до дня Гідності та свободи (21.11.2015)

МАТЕРІАЛИ НАДАНІ ЗАВУЧЕМ З НВР КУЛИКОВОЮ Т.О.

27.11.15

“Під зіркою мови”

З 9 по 14 листопада 2015 року проходив тиждень української писемності та мови «Під зіркою мови». У рамках цього тижня було проведено багато різноманітних заходів. Розпочався тиждень класними годинами «О мово рідна! Слово рідне!». Цього ж дня стартував І (шкільний)етап ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Вітаємо переможців конкурсу:

Нечаєва Софія 5А

Караван Олександра 6В

Мартинюк Ярослава 6В

Окопна Катерина 7В

Баранова Єлизавета 8В

Корявікова Валерія 9Б

Криклій Поліна 10А

Пасталака Світлана 11А

Учителі та учні 7-11 класів узяли участь у написанні радіодиктанту української єдності.

Учні 10 класів написали твір-роздум «Українська мова і сучасна Україна». Відбулося багато різноманітних конкурсів: «Мова наша калинова» (5-В), «Літературні дослідники» (6-В), брейн-ринг «Пісня – душа народу» (7-мі кл.), лінгвістична гра «Заговори, щоб я тебе побачив» (8 – А), «Казкова под орож» (5-ті кл.) тощо.

11 листопада учні 8 класів узяли участь у міському Святі рідної мови, яке відбулося в ЦПР.

Усі ці заходи мають важливе значення для виховання патріотичних почуттів школярів, любові та поваги до рідної мови.

АВТОР СТАТТІ: КЕРІВНИК ШМК УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ХОМИЧ А.П.

Річниця студентської революції на граніті

На виконання Закону України «Про правовий статус та вшанування пам»яті борців за незалежність України у 20 столітті», з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму і мужності української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів народу України, у школі з 12.10.15 по 16.10.15 пройшли такі заходи, присвячені 25-й річниці Студентської революції на граніті:

– тематичні класні години у 8-11 класах (класні керівники);

– тематичні уроки історії у 8-11 класах (вчителі історії Барабаш В.В., Мормитко П.Г.);

– усний журнал для учнів середньої ланки, підготовлений учнями 11-Б класу (вчителі історії Барабаш В.В., Мормитко П.Г.);

– просмотр презентацій з цієї теми у 10-11 класах (вчителі історії Барабаш В.В., Мормитко П.Г.).