Заходи, присвячені відзначенню 72-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 72-ї річниці завершення Другої світової війни

11.04.2017р. – Міжнародний день визволення в”язнів фашистських таборів

17.03.2017р. – 100-річчя Центральній Раді України

14.03.2017р. – День українського добровольця

Шевченківські дні в ЗОШ №35

9 березня ЗОШ №35 відзначала День народження Великого Кобзаря, співця України Тараса Григоровича Шевченка. З нагоди цього свята вчителями української мови та літератури Домінецькою В.Л., Караван З.В., Сенчук І.В., Трошиною Г.П. та Ягодкіною Н.Л. було проведено багато різноманітних заходів. Учні 5-х класів взяли участь у літературно-мистецькому конкурсі «А почитай-но, сину, «Кобзаря…» (виразне читання поезій, демонстрація власних ілюстрацій до творів Т.Г.Шевченка). Для учнів 6-х класів був проведений тематичний ранок «Нам треба твого голосу, Тарасе» (конкурси, вікторини, ребуси). Учні 7-х класів показали свої знання з біографії і творчості поета в конкурсі «Що ми знаємо про Т.Г.Шевченка?». В усному журналі «Останній великий шлях Тараса на Україну» взяли участь учні 8-х класів. А для дев’ятикласників був проведений брейн-ринг «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».

Завершилося святкування цієї визначної події 10 березня урочистою лінійкою «У вінок Кобзареві» та участю команди ЗОШ №35 у міському етапі брейн-рингу, присвяченому Дню народження Т.Г.Шевченка, у складі Лісняк Дарини (5-А), Нечаєвої Софії (6-А), Люльки Арсенія (7-А), Окопної Катерини (8-А), Левакової Вероніки (9-А) та Скок Анни (9-А). Учні школи гідно захищали честь школи та посіли почесне ІІ місце. Вітаємо учасників та учителів з перемогою й бажаємо подальших успіхів.

Поет живе! Ми слухаєм його:
Ми чуєм заповіт його священний —
Учитися, кохати край стражденний
І не цуратись рідного, свого.
1 всі ми, скільки є, в душі своїй
Клялись тих дум не зраджувати зроду,
І справдимо ми заповіт святий,—
Поет живе в серцях свого народу!..

Володимир Самійленко

Пам’яті Героїв небесної сотні

В ЗОШ № 35 провели урочисту лінійку, присвячену шануванню пам’яті Героїв небесної сотні

Сценарій заходу до річниці вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні

До дня Соборності України

01. 2017 року учні 3- А та 3 – В класів приєдналися до святкування Дня Соборності України.

Напередодні класні керівники Грін Н. С. та Нагорська В. М. розказали про історію виникнення цього свята та про його велике значення для України та українського народу. Потім всі разом вийшли до зали та об’єдналися в „живий ланцюжок”. Діти розповідали вірші, співали пісень, танцювали. У класах створювали листівки з символами України: вийшло дуже гарно!

З великим хвилюванням учні передавали один одному прапорці, загадували бажання для рідної України.

Матеріали надані учителем початкових класів Нагорською В.М.

19.01.2017р. до Дня Соборності України педагог-організатор Захарцова Ольга Євгенівна провела вікторину “Ми любимо нашу країну, Україну” серед учнів 7-х класів.

За інформацією заступника директора з НВР Куликовою Т.О.

22 січня День Соборності України!

20 січня о 13:00. Флешмоб «Живий ланцюг єдності» до Дня Соборності України!

У флешмобі беруть участь учні загальноосвітніх шкіл І освітнього округу (вул. Двірцева – ЗОШ №8, ЗОШ №4; вул. Бул.Краматорський – ЗОШ №9; вул. Паркова – ЗОШ №3, ЗОШ №2; вул. Ювілейна – ЗОШ №35).

Учні звертаються до всіх громадян нашої країни приєднатися до флешмобу.

«Друзі! До вас звертаємося ми, учні Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 35 з профільним навчанням імені Валентина Шеймана.

У ці дні минає 27 років із часу створення «Живого ланцюга» – символічної акції на честь проголошення Соборності України – історичного акту об’єднання українських земель у єдину державу.

Акція стала виразом бажання всіх українців жити в єдиній незалежній державі і відіграла важливу роль у піднесені національної свідомості.

Єднаймось в злагоді та дружбі,

І хоч би де жили-були, –

Та й будем гожі, будем дужі,

І щедрі будуть в нас столи.

Хай сонце сяє в нашій пісні,

І світом котиться луна….

Ми в чомусь, може, трохи різні,

Та Україна в нас одна.

Ми, нащадки славних українців , закликаємо всіх приєднатися до цієї акції, створити «живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель України.

Де єдність – там сила!»

За інформацією заступника директора з НВР Куликової Т.О.

Матеріали надані завучем з НВР Куликовою Т.О.

РІК ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ У ДАТАХ

22 січня Україна відзначала день проголошення першої незалежності у 1918 році та День Соборності, який встановлено на відзначення проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР у 1919 році.

Заходи з цієї нагоди розпочали відзначення ювілейних дат у рамках Року Державності України. Окрім них, такими мають стати:

15 березня – цього дня 1939 року Сойм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою;

30 червня – у цей день 1941 року в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави;

16 липня – цього дня у 1990 році Верховною Радою Української РСР прийнято Декларацію про державний суверенітет України;

24 серпня – Верховною Радою Української РСР у 1991 році прийнято Акт проголошення незалежності України;

1 листопада – день “Листопадового зриву”, коли у 1918 році розпочалось українське повстання у Львові, в результаті якого невдовзі проголошено Західно-Українську Народну Республіку;

1 грудня 1991 року український народ на Всеукраїнському референдумі закріпив історичне рішення — Акт проголошення незалежності України.

На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту, ухваленого позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року, яким проголошувалося створення самостійної держави — України, було наведено у виборчому бюлетені.

Понад 90 відсотків громадян, які взяли участь у референдумі, підтвердили рішення парламенту. Акт проголошення незалежності України підтримали всі 27 адміністративних регіонів України: 24 області, 1 автономна республіка та 2 міста зі спеціальним статусом.

Результат референдуму мав величезне значення: після нього Україну як незалежну державу визнали більше 100 країн світу.

25 років тому ми консолідувалися навколо ідеї української державності, довели світові і, перш за все, собі, що ми — народ, який прагне творити власну долю на власній землі. Нині, як і тоді, маємо бути єдиними в наших прагненнях та діях. Адже тільки так ми зможемо побудувати вільну, демократичну, сильну, економічно і духовно багату державу — Україну.

РІК ДЕРЖАВНОСТІ УКРАЇНИ У ДАТАХ

1 грудня 1991 року – Всеукраїнський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України.

Під час демократичного волевиявлення 1 грудня 1991 року Український народ підтвердив і засвідчив прагнення жити в суверенній державі.

Постановою Верховної Ради Української РСР “Про проголошення незалежності України” від 24 серпня 1991 року ухвалено рішення щодо проведення Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акту. 11 жовтня 1991 року окремою постановою Верховної Ради України затверджено текст бюлетеня та звернення до народу.

Бюлетень референдуму містив текст Акту проголошення незалежності України та запитання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?” із двома варіантами відповіді: “Так, підтверджую” або “Ні, не підтверджую”. Спеціальне звернення Верховної Ради України містило заклик до громадян України підтримати Акт проголошення незалежності України:

“Співвітчизники! Будьмо єдині в прагненнях наших, у розбудові незалежної державності України! Наша земля пережила багато кривд і страждань, неволі, лихо засівало її – тож 1 грудня сама історія дає нам шанс, можливо останній, стати справжніми громадянами, творцями своєї держави, будівниками “власної хати”, де панують “своя правда, і сила, і воля”.

Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі. У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18 % тих, хто мав право брати участь у референдумі та виборах Президента України (37,8 млн громадян). На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32 % тих, хто брав участь у голосуванні. Референдум мав імперативний характер, його рішення було загальнообов’язковим і не потребувало окремого затвердження.

За підсумками референдуму були зміцнені правові засади державного суверенітету, створені умови для подальшого розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.

Голодомор 1932-1933 рр.

Переглянути презентацію в повному обсязі можна за посиланням

Автор матеріалу заступник директора з НВР Куликова Т.О.

26.11.16

До Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників

29 жовтня 1944 року

Хронологія

Битва за визволення України тривала 680 діб. Вона входить в ряд найбільш вирішальних операцій у Великій Вітчизняній війні і стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацистською Німеччиною та її союзниками.

У ході загального контрнаступу Червоної армії з кінця грудня 1942 р. почалося звільнення України від фашистських загарбників.

Першими на землю України вступили війська 1^-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова і 18 грудня 1942 р. визволили Луганщину.

23 серпня 1943 р. звільнили Харків, практично повністю зруйнований окупантами.

22 вересня 1943 р. були визволені найважливіші промислові центри Донбасу, a 8 вересня м. Сталіно (зараз м. Донецьк).

Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя.

Уночі проти 21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра – епопея масового героїзму радянських воїнів.

14 жовтня 1943 р. було визволене м. Запоріжжя.

25 жовтня – м. Дніпропетровськ,

6 листопада 1943 р. війська 1^-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили від фашистських загарбників столицю України м. Київ.

У період зими – весни 1944р було визволено всю Правобережну Україну.

В січні 1944 р Війська 1^-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна у ході Житомирсько-Бердичівської операції визволили території Житомирської області, велику частина Київської області, частину Вінницької та Рівненської областей.

Корсунь-Шевченківська операція здійснювалася військами 1^-го і 2^-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 гармат.

2 лютого 1944 р. війська 1^-го Українського фронту почали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Були визволені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу – Проскурів, Тернопіль, Вінниця.

Наприкінці січня 1944 р. війська 3^-го і 4^-го Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).

Війська 3^-го Українського фронту за підтримкою сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одеса – (10 квітня).

8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня була визволена Керч, 13 квітня – Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога.

9 травня 1944 р. від загарбників був визволений Севастополь. 12 травня Крим був цілком визволений від німецько-фашистських військ.

Влітку і восени 1944 р. завершилося визволення території України від німецько-фашистських загарбників. 28 жовтня 1944 р. останні окуповані гітлерівцями території України були визволені радянськими військами.

Визволивши від фашистських загарбників територію України, 1^-й, 2^-й, 3^-й, 4^-й Українські фронти взяли участь у бойових діях у Європі. Сотні тисяч солдатів і офіцерів загинули при визволенні від нацистів територій Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії, Австрії. Українські війська пройшли в Європі героїчним бойовим шляхом, зробивши величезний внесок в остаточний розгром нацистської Німеччини, крок до великої Перемоги над ворогом.

За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців

Визволення України від німецько-фашистських загарбників

Початок визволення України

Восени 1942 року на Волзі в районі Сталінграда розпочалася одна з найбільших битв Другої світової війни. У результаті наступу радянської армії 19-23 листопада в оточенні опинилося 330-тис. німецьке угруповання. 2 лютого 1943 року фашистські війська капітулювали. Перемога під Сталінградом відкрила можливість для наступу радянських військ в Україні. 18 грудня 1942 року фашистів вибили із с. Півнівка Міловського району (Луганщина). Того ж дня від нацистів звільнено ще декілька населених пунктів України. Першим районним центром, звільненим від окупантів, було м. Мілове. 1 066 солдатів і офіцерів загинули за визволення першого міста на українській землі.

Улітку 1943 року (5 липня – 23 серпня) радянським військам удалося завдати поразки гітлерівським арміям на Курській дузі. Загальний наступ під Курськом дав можливість визволити місто Харків (23 серпня 1943 року). Уперше за всю історію Другої світової війни Москва салютувала визволителям українського міста. Почався загальний наступ, який мав на меті повністю звільнити Україну від німецько-фашистських загарбників. Першим етапом цього плану стала підготовка до визволення Лівобережної України.

Протягом серпня – вересня 1943 року від німців звільнено Лівобережжя з його промисловим серцем — Донбасом. Операції на території Лівобережної України відбувалися в досить важких умовах. Відступаючи, нацисти в безсилій люті теж застосували тактику «випаленої землі» — знищували все, передусім промислові об’єкти й матеріальні цінності, які не можна було вивезти до Німеччини. У жовтні 1943 року радянські війська остаточно ліквідували німецькі плацдарми в районі Мелітополя та Запоріжжя й самі почали закріплюватися на правому березі Дніпра біля Києва та Кременчука. На черзі була операція з визволення столиці України.

Марія Боровиченко (1925-1943)

Народилася в селищі Мишоловка, що перебувало в межах Києва. До початку війни встигла закінчити восьмирічну школу та курси медичних сестер. У Червоній армії з 1941 р. У липні 1943 р. в бою під м. Обоянь Курської області підірвала гранатою танк ворога, який намагався знищити поранених. Загинула, рятуючи життя пораненого офіцера. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно посмертно.

Визволення Києва від німецько-фашистських загарбників

«Східним валом» назвали фашисти укріплення на правому березі Дніпра. Тут їм удалося сконцентрувати значні військові сили, зокрема есесівські танкові дивізії «Адольф Гітлер», «Рейх» та ін. Командування вермахту розраховувало на те, що Дніпро як багатоводна річка з високим правим берегом стане надійним оборонним рубежем. «Радше Сонце впаде в Дніпро, ніж росіяни здолають Східний вал», — хвалькувато заявляв Гітлер.

Протягом жовтня 1943 року війська І Українського фронту під командуванням М. Ватутіна вели запеклі бої за розширення плацдарму на правому березі Дніпра в районі Букрина. Незважаючи на це, спроба розвернути наступ на Київ успіху не мала. На цьому напрямку ворог зосередив велику кількість військ, організував глибоку ешелоновану оборону й чинив запеклий опір. У ході Дніпровської наступальної операції виявилася слабка матеріально-технічна підготовка військ, не вистачало переправних засобів, незадовільно забезпечувалося прикриття наступальних частин. Учасник подій В. Астаф’єв (відомий радянський письменник) згадував у своїх щоденниках: «Двадцять п’ять тисяч входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п’ять. Через п’ять – шість днів усе це спливає. Уявляєте?»

Ураховуючи ситуацію, яка склалася в районі Києва, ставка Верховного головнокомандування та керівництво І Українського фронту прийняли рішення про перевезення наступальних сил на новий плацдарм у район Лютежа. Такого маневру фашисти не очікували. Після запеклих боїв 6 листопада 1943 року столиця України була повністю звільнена від німецько-фашистських загарбників. Перемога над ворогом мала широкий міжнародний резонанс. Після визволення Києва Лондонське радіо сповістило: «Взяття Києва радянськими військами є перемогою, яка має величезне не тільки воєнне, але й моральне значення… Німеччина чує похоронні дзвони. На неї насувається лавина». Гітлерівське командування за будь-яку ціну намагалося відбити Київ. Для цього на Київському напрямку були зосереджені значні танкові північніше Києва. Жовтень 1943р. та моторизовані сили. 13 листопада почався німецький контрнаступ. Важкі бої тривали до 25 листопада. Гітлерівцям удалося захопити Житомир та Коростень. Командування І Українського фронту ввело в бій стратегічні резерви. Наприкінці грудня фашистів відкинуто від Києва, була звільнена територія, захоплена німцями напередодні. За Київську наступальну операцію 2 438 воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Десятки тисяч воїнів одержали високі державні нагороди. 65-ом військовим частинам та 15-ом з’єднанням на честь визволення Києва надано назву «Київські».

У результаті успішних бойових дій радянські війська оволоділи на правому березі Дніпра територію площею близько 500 кв. км.

Київська наступальна операція завершила корінний перелом у ході Другої світової війни й мала надзвичайний вплив на весь наступний характер воєнних дій.

Микола Ватутін (1901-1944)

Генерал армії, Герой Радянського Союзу (посмертно). У 1920 р. вступив до Червоної армії. 1922 р. закінчив 14-ту піхотну школу в Полтаві, 1926 р. — Київську вищу об’єднану військову школу. Навчався у Військовій академії ім. Фрунзе, Академії Генштабу. Служив заступником начальника та начальником штабу Київського військового округу. Під час Великої Вітчизняної війни командував військами Воронезького, Південно-Західного та І Українського фронтів. Брав участь у Сталінградській битві та битві на Курській дузі. Його війська визволяли Бєлгород, Харків, Київ, форсували Дніпро. Загинув під час бойових дій. Похований у Києві, де йому встановлено пам’ятник.

Остаточне визволення території України від німецько-фашистських загарбників

На вирішальному етапі битви за Україну радянські війська, зосереджені на теренах України, мали значну перевагу над ворогом. Так, у складі І, II, III та IV Українських фронтів налічувалося понад 2,3 млн. осіб, 28,8 тис. гармат і мінометів, 2 тис. танків і самохідних артилерійських установок (САУ), 2 370 літаків. Українські фронти, відповідно, очолювали відомі полководці (М. Ватутін, І. Конєв, Р. Малиновський, Ф. Толбухін).

Їм протистояло німецьке угруповання армій «Південь» (командувачі Е. Манштейн і В. Модель), яка налічувала 1,8 млн. солдатів і офіцерів, 16,8 тис. гармат і мінометів, 2,2 тис. танків і штурмових гармат, 1 460 літаків.

За 1944 рік на теренах України радянські війська здійснили 35 військових операцій, значна частина яких стала виявом найвищих зразків військового мистецтва.

24 січня 1944 року війська І та II Українських фронтів перейшли в наступ на Корсунь-Шевченківському виступі. Незважаючи на опір ворога, війська обох Українських фронтів 28 січня з’єдналися в районі м. Звенигородки. У «котлі» опинилися 10 гітлерівських дивізій, багато артилерійських, танкових і саперних частин, загалом майже 80 тис. солдатів і офіцерів.

На честь «Нового Сталінграда», як назвали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала Українським фронтам 20 залпами з 224 гармат. Бойові частини, що відзначилися в боях, одержали почесні назви «Корсунських» і «Звенигородських».

Майже одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська І Українського фронту розпочали наступальні дії на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався в складних умовах заболоченої місцевості та бездоріжжя. Велику допомогу радянським частинам надали партизанські загони О. Сабурова, О. Федорова, В. Бегми та ін. 2 лютого 1944 року звільнено від окупантів Луцьк і Рівне. У результаті наступу радянських військ визволено Проскурів, Тернопіль, Вінницю.

30-31 січня 1944 року війська III та IV Українських фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало великого значення збереженню під своїм контролем Нікополя та Кривого Рогу — районів, багатих на марганцеві та залізні руди. Війська генералів Р. Малиновського та Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону німців і, переслідуючи частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) та Кривий Ріг (22 лютого).

У березні – квітні 1944 року розпочався другий етап грандіозної битви на Правобережжі. Війська І Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 року здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. Радянські війська вийшли до передгір’я Кар-пат. 5 березня – 17 квітня 1944 року війська II Українського фронту в ході Умансько-Ботошанської операції розгромили VIII німецьку армію, вийшли 26 березня 1944 року до державного кордону СРСР і перенесли бойові дії на територію Румунії — країни-сателіта фашистської Німеччини. Війська III Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію. 28 березня вони визволили Миколаїв, а 10 квітня — Одесу.

8 квітня 1944 року розпочалися бої за Крим. 11 квітня визволено Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня почався штурм севастопольських укріплень ворога. Особливо жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-го-динного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 року Севастополь звільнено від загарбників.

12 травня 1944 року Крим повністю визволили від фашистів. 17-та німецька армія втратила десятки тисяч осіб убитими та полоненими, майже всю бойову техніку.

Улітку 1944 року розпочався заключний етап визволення України від німецько-фашистських загарбників. 13-14 липня розгорнулися бої з угрупованням гітлерівських армій «Північна Україна» на Рава-Руському та Львівському напрямках. У результаті потужного наступу були оточені значні сили ворога під Бродами (Львівська область) — 8 дивізій чисельністю до 60 тис. осіб. У боях знищено понад 38 тис. гітлерівців, понад 17 тис. узято в полон. Серед розбитих сил вермахту була й дивізія СС «Галичина». Вона втратила більше половини свого складу. З оточення вирвалося тільки 3 тис. осіб, решта (3,7 тис.) потрапила в полон, загинула або перейшла в УПА. У ході успішного здійснення Львівсько-Сандомирської операції (13 липня – 29 серпня 1944 року) була знищена група армій «Північна Україна». Війська II та III Українських фронтів унаслідок Яссько-Кишинівської операції (20-29 серпня 1944 року) розбили групу армій «Південна Україна».

У жовтні 1944 року в ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося визволення всієї території України: 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а наступного дня — решта населених пунктів Закарпатської України.

Довідка.

Орден Богдана Хмельницького започаткований 10 жовтня 1943 р. Орденом нагороджувалися командири та бійці Червоної армії за особливу мужність і рішучість в операціях з розгрому німецьких військ. Має три ступені. Найвищим є перший ступінь.

Матеріали надані завучем з НВР Куликовою Т.О.

«Вітаємо тебе, воїне-солдате!

Тепло своїх долонь,

Від серця щирого тобі передаємо!»

Напередодні свята учні 4-Г класу, під керівництвом Гонтаренко Наталії Василівни, підготували вітальні листівки нашим незламним воїнам до Дня Захисника України.

13.10.2016

Автор матеріалу Гонтаренко Н.В., учитель 4-Г класу

ПРАЗДНИК «БУДУЩИЙ ВОИН» В ОШ № 35,

посвященный Дню защитника Украины

Среди направлений воспитания наиболее актуальными становятся патриотическое, гражданское воспитание как те, которые отвечают требованиям общества и закладывают фундамент для формирования гражданина-патриота.

Поэтому сейчас, как никогда, необходимы новые подходы и новые пути к воспитанию патриотизма. Начинать эту работу надо с раннего детства. Это хорошо понимают педколлективы школ первого образовательного округа, детских садов № 69 и № 72, а также школы искусств № 1.

Объединить усилия педагогов взялся депутат городского Совета по 35 избирательному округу Левченко Сергей Андреевич, который принимает самое деятельное участие в жизни коллективов этих учебных заведений. Причем это касается не только оказания материальной помощи, создания условий для организации учебно-воспитательного процесса, но и проведения массовых мероприятий.

Запомнились учащимся спортивные праздники, Дни здоровья, различные конкурсы, соревнования, турниры, где внесли свою лепту депутаты горсовета Левченко С.А., Суков Г.С., ПАО НКМЗ.

Одной из ведущих школ, в которой созданы все условия для воспитания настоящих патриотов Украины, является Краматорская школа № 35. Здесь постоянно проходят окружные военно-патриотические фестивали «Будущий воин», «Козацкий гарт», «Сокол джура». Команды 35 школы неоднократно становились победителями этих фестивалей.

Накануне Дня защитника Украины в школе проходил окружной этап военно-спортивной игры «Будущий воин». Соревновались старшеклассники из школ №№ 2,3,4,8,9,35. Среди приглашенных были воины – участники АТО, представители общественных организаций. Особой гордостью светились глаза ребят, когда они стояли в едином строю перед началом игры, пели Гимн Украины, хором отвечали на приветствие командира.

На первом этапе ребята демонстрировали свое умение в строевой подготовке. Приятно было посмотреть на подтянутых, одетых в солдатскую форму будущих воинов, которые умело и слаженно чеканили шаг, показывали приемы перестроений, вдохновенно исполняли украинские строевые песни. Причем, было заметно, как учащиеся стремились выполнять все команды четко, показать все чему они научились на уроках предмета «Защита Отечества». Строгое жюри во главе с подполковником Плахутой И.Г. замечало самые маленькие неточности, однако отметило хорошую выучку будущих солдат.

Следующим этапом игры была эстафета под названием «Сказочный день в армии». От ребят требовалось показать свои знания и умения надевать защитный костюм, прицельно стрелять, заряжать магазин автомата, оказывать первую медицинскую помощь и даже умение чистить картошку. Причем все это нужно было проделать как можно быстрее. Все ребята справились со своими заданиями.

Продолжение праздника проходило на сцене актового зала школы искусств № 1.

Тепло приветствовали присутствующие воинов АТО. Дети младших классов ОШ № 35 к празднику нарисовали открытки- пожелания и передали их бойцам.

Затем состоялось подведение итогов игры «Будущий воин». Все 6 команд сумели проявить себя на разных этапах: кто-то отличился в строевой подготовке, кто-то лучше спел строевую песню, кто-то лучше стрелял, кто-то быстрее пробежал эстафету.

Все командиры взводов получили дипломы, а затем на сцену поднялся депутат горсовета Левченко С.А.

Из его рук все представители школ первого образовательного округа получили по пневматической винтовке, которыми они были награждены за умелые действия во время военно-патриотической игры.

Ребята благодарили представителя завода НКМЗ за подарок, который им очень пригодится во время изучения темы «Огневая подготовка» и при обучении навыкам стрельбы.

Затем самые маленькие представители детсадов №№ 69 и 72 порадовали всех забавными танцевальными номерами.

Понравились всем выступления юных талантов из школ первого округа, воспитанников школы искусств № 1.

Надо отметить, что работа по национально-патриотическому воспитанию в учебных заведениях округа проводится системно, коллективы школ и детских садов совместно с депутатами, представителями трудовых коллективов объединения НКМЗ находят все новые пути реализации Концепции национально-патриотического воспитания молодежи.