8-9 травня відзначаються День пам’яті та примирення і День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Нова емблема скорботного свята – червоний мак — символ пам’яті про тих, хто загинув під час Другої світової війни.
В Україні здавна кажуть: маки цвітуть там, де була пролита кров. Тому червоний мак – український символ скорботи про героїв, загиблих у двох кровопролитних світових війнах минулого століття. Страшні сліди залишила Друга світова війна. За ці роки в Україні загинув кожен шостий громадянин. Хто візьметься підрахувати, скільки вони могли б зробити, скільки б могли пізнати радісних хвилин… Лихо й страждання, які пережили люди, незміримі.
Кожен рік віддаляє нас від тієї незабутньої і великої переможної весни 1945 року. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто поклав на алтар Перемоги найдорожче – життя, але відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали.
Щорічно учні та вчителі нашої школи беруть участь у різноманітних заходах, пов’язаних із вшануванням пам’яті людей, які ціною власного життя і здоров’я здобували перемогу .
Гімном України та словами вдячності дорогим ветеранам розпочався мітинг Пам’яті. Звучали теплі слова, вірші та пісні у виконанні учнів школи. Ведучі мітингу звернули увагу на те, якою саме ціною дісталась перемога та які сліди вона залишила. Усі присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Учні, готуючись до Дня Перемоги, виготовили маки, як символи пам’яті жертв Другої світової війни. І саме під гаслом «Ніколи знову», яке супроводжує квітку, пройшла виховна година у нашому 5-Г класі.
МІТИНГ 08.05.2017
8 травня 2018 року в нашій школі пройшов мітинг, присвячений 73-річниці Перемоги над нацистами в Європі.
Вед.2 ХХІ століття. Все далі відходять у минуле грізні роки Другої світової війни. Але щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги над нацистами в Європі, і ніколи не згасне пам’ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя заради нашого щастя.
Вед.1 Але для того, щоб цей день настав, потрібно було пройти сотні тисяч кілометрів доріг, спочатку відступаючи, залишаючи нацистам наші краї, а потім з новими силами, зібравшись, кинутися на ворога знову і вже гнати його до кордону, не зупиняючись.
Вед.2.Україна. Її безкрайні поля, зелені ліси і гори, блакитний Дніпро – все вразила пухлина нацистської чуми. Скільки українських хлопців і дівчат пішли на фронт, щоб захищати свою країну. Але на початку червня 41-го року все ще було спокійно на Україні …
Вед.2. Раптово загорілася земля на величезних просторах, застогнала від жахливого болю. У світлу солов’їну ніч 22 червня на неї обрушилася незліченна кількість бомб і снарядів. Людина і метал. Хто міцніше? Хто сильніший? Перемогла людина, але якою ціною? Як багато залишилося їх, полеглих, там, в полях, в низинах, в лісах і болотах …
Для всіх присутніх на згадку про загиблих на полях війни прозвучала пісня «Журавлі» у виконанні Калюжної Олени.
Вед.1 Вони були нескінченними – дороги війни … Сніг і непролазні болота, хуртовини і ливні. І смерть, яка стереже щокроку. Такого не витримували машини, грузли в трясовині танки. А люди йшли – кілометр за кілометром, п’ядь за п’яддю очищаючи свою рідну землю від ворожої нечисті.
Вед.2.Чотири роки … Тридцять чотири тисячі годин! .. Від Києва до Берліна – одна тисяча двісті чотири кілометри. Так мало. Правда? Це, якщо летіти літаком, – дві години. Перебіжками і по-пластунськи – чотири роки! Мільйони загиблих… А скільки не народжених дітей? А скільки залишилося вдів і сиріт? ..
Вед.1.На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не шкодуючи ні дітей, ні старих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисяча ми примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам’ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян і загально національні цінності.
Вед.2.Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці покрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі «фабрики смерті»
Вед.1. Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцим, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен і подібні до них, в яких по-звірячому закатовано і знищено кілька мільйонів чоловік.
Вед.2. А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі недаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово «війна», вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найцінніше, – життя – в боротьбі з нацистськими загарбниками.
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ
Пісня «Мальви» у виконанні Котенко Катерини.
Вед.2. 1944 рік. Війна проти нацистів наближається до переможного кінця. У жовтні 1944 завершилося визволення всієї території України.
Вед.1. Болем і горем, смертю і покаліченими долями відгукнулася в душах українців війна. І наш волелюбний народ не скорився. Всі, як один, піднялися на боротьбу з ненависним ворогом.
Котився грізно невблаганний вал
Святого гніву, помсти і розплати,
І ось він, день, коли за перевал
Фашистську нечисть вимели наші солдати!
Настала довгоочікувана визвольна весна 1945 року.
Вед.2. Воїни – українці зробили вагомий внесок в перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками. Бойовими нагородами було відзначено два з половиною мільйони людей.
Вед.1. На цьому мітинг, присвячений 73-річниці перемоги над нацистами в Європі вважається закритим.